Сьогодні Окнянська громада з невимовним болем провела в останню дорогу свого земляка, мужнього Захисника України — Володимира Олександровича Власюка
Сьогодні Окнянська громада з невимовним болем провела в останню дорогу свого земляка, мужнього Захисника України — Володимира Олександровича Власюка.
На колінах, живим коридором шани, зі сльозами та квітами зустрічали Героя у рідній Новосеменівці. Попрощатися з воїном прийшло все село — рідні, друзі, побратими, односельці, представники влади та всі, хто знав і поважав Володимира. У цей день громада об’єдналася у спільній скорботі та жалю.
Чин похорону здійснив ієрей церкви Покрови Святої Богородиці села Гулянка отець Іван Марчук. Над селом лунала молитва, а в людських очах стояли сльози… Бо надто важко усвідомлювати, що війна забирає таких молодих, сильних і світлих людей.
Володимир Олександрович був призваний на військову службу у червні 2022 року. З січня 2025 року рідні жили між болем і надією, адже воїн вважався безвісти зниклим. І лише 11 травня 2026 року було офіційно підтверджено його загибель.
Свій останній бій Захисник прийняв 21 січня 2025 року поблизу населеного пункту Миколаєво-Дар’їно Суджанського району Курської області, до останнього подиху залишаючись вірним Україні та військовій присязі.
Люди пам’ятатимуть Володимира як людину відкритого серця, доброї душі та великої людяності.
Особливо щемить серце від того, що у такий погожий весняний день, коли навкруги вирує життя, доводиться хоронити молодого воїна… Людину, яка мала жити, радіти, будувати майбутнє, ростити дітей, зустрічати мирні світанки. Але війна безжально забирає найкращих синів України…
Окнянська селищна рада та вся громада висловлюють щирі співчуття родині, близьким, друзям і побратимам Володимира Олександровича. У цей важкий час ми разом із вами у спільній молитві, скорботі та пам’яті.
Світла і вічна пам’ять Герою…
Нехай Господь прийме його душу у Царстві Небесному.
Довічна шана мужньому Захиснику України.
Герої не вмирають — вони назавжди залишаються у серцях свого народу.
