25 березня 2026 року, Окнянська громада схилила голови у скорботі — в останню дорогу провели мужнього сина України, воїна — Чехова Олександра Володимировича
Сьогодні, 25 березня 2026 року, Окнянська громада схилила голови у скорботі — в останню дорогу провели мужнього сина України, воїна — Чехова Олександра Володимировича.
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації він не залишився осторонь — став до лав захисників, обравши шлях воїна. 17 березня 2026 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомаркове Краматорського району Донецької області, внаслідок інтенсивного вогневого ураження противника із застосуванням БпЛА та FPV-дронів, його життя обірвалося…
До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі.
Мужній. Сильний. Незламний.
У рідному селі Олександрівка односельці, друзі та знайомі зустрічали Олександра на колінах, утворивши живий коридор пошани. У руках — квіти та українські прапори, а на очах — сльози. Здавалося, таке невелике село, але стільки людей прийшло, щоб провести в останню дорогу свого земляка, щоб востаннє подякувати за мужність, відвагу і любов до рідної землі.
Він мріяв про мирне життя у вільній Україні — тому й боровся за нього. За це й віддав своє життя.
Олександр був по-справжньому добрим, працьовитим, надійним другом, товаришем і побратимом. Без брата залишилися сестри, без улюбленого дядька — племінники.
Слова співчуття та підтримки родині висловили заступник селищного голови Євгеній Ковтун та староста Тетяна Тавровська.
Із прощальним словом до рідних і близьких також звернувся представник 5-го відділу Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Одеській області.
Сестрі Захисника було вручено Державний Прапор України — як символ його відданого служіння та мужності. Відтепер він — у небесній варті, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.
Чин поховання здійснив настоятель парафії «Всіх Святих Землі Української» ПЦУ м. Подільськ, військовий капелан, митрофорний протоієрей Михайло Базилько.
Трикратний траурний салют сповістив, що віднині тут спочиватиме Герой України.
Загинувши в бою, він здобув безсмертя.
Наш священний обов’язок — пам’ятати… Щоб і прийдешні покоління знали, якою ціною виборюється кожен клаптик української землі, кожна хвилина нашого спокою.
Окнянська селищна рада і вся громада висловлюють щирі та глибокі співчуття рідним, близьким і побратимам Захисника. Низько схиляємо голови перед його мужністю та стійкістю.
Нехай Господь дарує втіху скорботним серцям і вічний спокій світлій душі Олександра.
Вічна і світла пам’ять — Олександру Володимировичу Чехову.
Навіки в наших серцях.
Назавжди у пам’яті.
Вічна слава і шана Герою!
