Новосамарчани сьогодні всім селом, єдиною родиною попрощалися із захисником Сергієм Ліщенюком
Українські мами — титанічно сильні. Такі ж сильні, як і їхні сини.
Крізь град сліз, стоячи над домовиною, мама читає написані для сина слова прощання. Читає з вірою, що почує. Щоб знав — його люблять. Що чекали. Що вірили… Промінчик надії на повернення підтримував життя рідних довгі місяці. Та один дзвінок розбив цю віру — сина визнали загиблим…
Живим коридором пам’яті, на колінах, зустріло рідне село свого Героя.
Новосамарчани сьогодні всім селом, єдиною родиною попрощалися із захисником Сергієм Вікторовичем Ліщенюком. Молодим юнаком, якого всі знали, любили й поважали.
— Наш Сергійко був надзвичайно добрим хлопчиною, умів дружити і шанувати друзів, — кажуть односельчани.
Певний час Сергій вважався безвісти зниклим. Уся громада вірила й підтримувала родину, сподіваючись, що він повернеться. На жаль, за результатами ДНК-експертизи його загибель підтверджено. Сергій загинув 29 листопада 2024 року в районі населеного пункту Курахове Донецької області під час стрілецького бою з противником.
До війська першим із родини Ліщенюків пішов батько. Згодом — і Сергій. Вдома залишилася мама з двома дітьми — сином і донькою. Що таке чекати звістки з фронту, вона знає не з розповідей. Тривожні ночі. Кожен дзвінок — як випробування. Чоловік повернувся додому. А от син…
Провести Сергія в останню дорогу прийшли всі, хто міг прийти — і це майже все село. Слова співчуття та підтримки родині висловили заступник Окнянського селищного голови Павло Прачук та староста Тетяна Тавроська.
Чин поховання та заупокійну службу звершив настоятель парафії «Всіх Святих Землі Української» ПЦУ м. Подільськ, військовий капелан, митрофорний протоієрей Михайло Базилько.
Окнянська селищна рада висловлює щирі співчуття матері, батькові, сестрі, брату, рідним та близьким Сергія. Немає слів, які могли б загоїти цей біль. Є лише наша спільна пам’ять, наша підтримка і наша вдячність.
Ми схиляємо голови перед подвигом воїна. Перед мужністю батьків. Перед силою української матері.
Світла пам’ять Захиснику.
Герої не вмирають.
Вони залишаються у серці свого села. У серці своєї громади. У серці України.
