Сьогодні, 21 грудня 2025 року, Окнянська громада у глибокій скорботі провела із земного до небесного строю ще одного сина України — Олениченка Олександра Володимировича
Сьогодні, 21 грудня 2025 року, Окнянська громада у глибокій скорботі провела із земного до небесного строю ще одного сина України — Олениченка Олександра Володимировича.
Довгою була дорога додому для нашого захисника. Спочатку — статус зниклого безвісти, нескінченні дні надії та очікування… А згодом — страшна звістка, яка обірвала серця рідних і близьких, — підтвердження загибелі…
Тепер Олександр Володимирович навіки вдома. На небі…
Віримо, що його світла душа знайшла вічний прихисток у Царстві Небесному.
21 серпня 2024 року наш мужній захисник прийняв свій останній бій поблизу населеного пункту Неліпівка Бахмутського району Донецької області, віддавши найдорожче — власне життя — за Україну, за кожного з нас.
Його пам’ятають як надзвичайно життєрадісну, щиру, привітну людину, справжнього патріота, який мріяв про мирне й гідне майбутнє для своєї країни.
Сам ще зовсім юний — і водночас мужній Воїн. Він до останнього подиху відчайдушно боронив життя інших…
Нестерпний біль. Порожнеча. Розпач…
Війна безжально забирає цвіт нашої громади — молодих, світлих, активних, найкращих… І знову й знову приносить чорне горе в українські оселі.
Він міг би жити, радіти кожному дню, залишатися люблячим сином, братом, вірним другом, щасливим молодим чоловіком…Якби не проклята війна. Війна, що без запрошення увірвалася в наше життя. Війна, що зламала мільйони доль. Війна, яка залишила ще одну родину без найдорожчої людини…
Сьогодні здавалося, що все рідне село вийшло провести Олександра в останню дорогу. На колінах, зі сльозами на очах, встеляючи шлях у вічність живими квітами, рідні, друзі, знайомі, односельчани та небайдужі люди прощалися зі своїм Захисником. В селі чужого горя не буває. Тут біль — спільний, сльози — одні на всіх, і кожна втрата — наче рана на серці всієї громади.
— Окнянська селищна рада та вся громада глибоко сумують з приводу цієї непоправної втрати і висловлюють щирі співчуття родині загиблого Захисника. Дякуємо за сина-Героя, — зазначив заступник Окнянського селищного голови Євгеній Ковтун.
Зі словами щирої підтримки до родини та всіх присутніх також звернулася діловод Малаївського старостинського округу Раїса Плотник.
Чин поховання здійснив настоятель парафії «ВСІХ СВЯТИХ ЗЕМЛІ УКРАЇНСЬКОЇ» ПЦУ м. Подільська військовий капелан, митрофорний протоієрей Михайло Базилько.
Важко знайти слова, коли біль такий глибокий…
Важко прийняти втрату, що не піддається жодному поясненню…
Вічна шана та доземний уклін загиблому Герою!
Вічна слава і світла пам’ять Лицарям Світла, які тримають для нас небо…
