В селищі Окни відбувся особливий та емоційно насичений захід — урочисте відкриття Алеї Надії
Ми з вами, наші Герої, ми пам’ятаємо, ми чекаємо…
Ці слова — головний лейтмотив сьогоднішнього заходу зі сльозима на очах, але з непохитною вірою і надією.
Сьогодні в селищі Окни відбувся особливий та емоційно насичений захід — урочисте відкриття Алеї Надії. Це місце, де зупиняється час, де кожен погляд і кожне слово наповнені смутком, вірою та незламною любов’ю.
На заході були присутні рідні наших земляків, які зникли безвісти, а також родини полонених захисників, представники влади, небайдужі жителі громади — всі разом, у єдиному, майже родинному колі. Ця спільна присутність додала моменту ще більшої ваги, адже саме заради НАДІЇ на повернення Героїв додому і створена ця алея — як символ підтримки, пам’яті й віри в повернення кожного.
— Сьогодні ми зібралися тут із особливою місією — відкрити Алею Надії. Це місце — про любов, про шану і про незламну віру. Про тих, хто пішов на захист України і поки не повернувся додому, про тих, хто сьогодні вважається безвісти зниклим, про тих, хто у полоні, але для своїх рідних назавжди у серці, у кожній молитві, у кожній надії, яка не згасає, — каже, звертаючись до присутніх, селищний голова Олег Бєлоус.
— Кожен портрет на цій алеї — це надія на життя. Символ того, що ми чекаємо. Не здаємося. Що кожен герой має повернутися додому — живим, з честю справжнього воїна України, нашої Окнянщини. Ми віддаємо найглибшу шану матерям, дружинам, дітям, які щодня прокидаються з болем, але знаходять сили жити, працювати, допомагати іншим. Ваше терпіння, віра і любов — це приклад для всіх нас. Бо і нам болить, коли ми дивимося на сум, а іноді й розпач у ваших очах. На жаль, ми не маємо відповідей на більшість ваших питань…
Але маємо обов’язок: берегти пам’ять і чекати — кожного.
На заході був присутній і виступив перший заступник начальника Подільської РДА Ігор Тарнавський.
— Алея Надії — це не лише місце пам’яті. Це простір, де живе віра. Де кожен портрет — це історія любові, сили та незламності. Де вся громада стає поруч, аби сказати рідним: ми з вами, ми пам’ятаємо, ми чекаємо, — каже Ігор Тарнавський.
Працівники Окнянського Центру культури та дозвілля підготували глибокі, проникливі творчі номери. У кожному слові, у кожній ноті звучала підтримка, тепло сердець і щира вдячність родинам, що щодня несуть свій важкий, але гідний тягар очікування.
Віримо: настане день, коли всі безвісти зниклі повернуться. Віримо, що дорога додому знайдеться. Нехай Бог береже кожного з них там, де б вони зараз не були. А ця алея буде нашою спільною обіцянкою: ми пам’ятаємо. Ми боремося. Ми чекаємо.
Нехай ця алея стане місцем молитви, підтримки та світла — доки всі наші захисники не повернуться додому.
