Ніна Дмитрівна Шиндеровська — жінка, яка творить красу серцем
Ніна Дмитрівна Шиндеровська — жінка, яка творить красу серцем
Окнянщина багата не лише родючою землею, а й людьми, чиї серця сповнені любові до праці, рідного краю та краси.
Ми щиро пишаємось земляками, які щоденною роботою, добром і творчістю прославляють нашу громаду — не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Сьогодні, коли наша держава переживає тяжкі часи війни, саме такі люди — приклад стійкості, мужності й віри.
Вони доводять, що творчість може бути ліками для душі, а любов до життя — найсильнішою зброєю проти розпачу.
Однією з таких яскравих особистостей є Ніна Дмитрівна Шиндеровська з села Топали Окнянської громади — учителька української мови та літератури, майстриня, жінка, у серці якої живе краса.
Вона все життя присвятила слову, дітям і красі.
Народилася у 1957 році в родині лісівника. Дитинство минуло серед природи — на лісничому кордоні «Капріон», де кожне дерево, пташка й квітка були знайомими.
У їхній сім’ї завжди панувала любов до лісу, до всього живого. «Треба цінувати і примножувати все, що створене природою», — каже Ніна Дмитрівна.
Разом із сестрою Зіною - вони двійнята, росли у працьовитій, дружній родині. Зіна стала медичним працівником, а Ніна — педагогом, але обидві обрали шлях служіння людям.
Шлях учительки
Після школи Ніна Дмитрівна вступила до Одеського університету ім. Мечникова на філологічний факультет.
І вже понад 50 (!) років вона працює у рідній школі.
Каже: “Це не просто робота — це моє життя. Люблю своїх учнів і радію їхнім успіхам.”
Серед її випускників — лікарі, вчителі, військові, люди, якими вона щиро пишається.
Навіть вийшовши на пенсію, Ніна Дмитрівна не полишила школу. Бо серце педагога завжди поруч із дітьми.
Творчість, що лікує душу
Поруч із турботами про родину та роботою в школі Ніна Дмитрівна знайшла для себе особливе заняття — декупаж.
Це не просто хобі, а мистецтво перетворювати звичайні речі на унікальні витвори, створені з любов’ю.
“Колись я колекціонувала гарні серветки — це була рідкість! А потім спробувала прикрасити ними маленький столик… І з того часу цей вид творчості мене не відпускає. Декупаж став моєю віддушиною, ліками для душі.”
Тепер кожна її робота — єдина в своєму роді, наповнена теплом і ніжністю. Такі речі прикрашають кухні, кімнати, стають найціннішими подарунками — адже зроблені власноруч. Їх охоче купують цінителі прекрасного, у тому числі і на виставках, до участі у яких запрошують майстриню.
Роботи Ніни Дмитрівни перетнули не тільки європейські кордони, а й континенти і прикрашають інтер’єри Німеччини, Франції, Данії, Молдови, Італії, Польщі, Нідерландів, Болгарії, Канади та інших країн зарубіжжя.
Сила жінки – у її доброті
Ніна Дмитрівна не лише майстриня, а й людина великого серця.
Поруч із нею живе син з інвалідністю, який потребує особливої і постійної уваги й турботи. І вона щодня дарує йому тепло, затишок, любов.
Має Ніна Дмитрівна і доню, а ще двійко красунь онучок.
Разом з чоловіком Олександром прожили 50 подружніх років. До речі, вони однокласники. Через стільки років зуміли зберегти своє кохання і повагу один до одного.
«Життя складається з хороших і не дуже моментів… А що головне у житті? Прожити його! Дорожити кожним моментом! Бо не повернути те, що прожите. Це дар! Це любов! Це родина!», переконана Ніна Дмитрівна.
Попри труднощі, Ніна Дмитрівна не втрачає оптимізму й віри в добро.
“Я знайшла для себе ліки – це творчість. Вона підтримує, дає сили й наповнює серце радістю.”
Жінка, яка створює красу навколо
Осінь вбрала природу у золото – це не просто пора року, це стан душі, вона перетворює природу на палітру художника. Яскраві фарби листя, прохолодне повітря та хрускіт під ногами – все це створює атмосферу затишку та спокою. Як тут не надихнутися прекрасним навколишнім. Довгими вечорами Ніна Дмитрівна береться до роботи. Час ніби зупиняється в очікуванні і під умілими руками народжується краса… Ще трохи осені, а там уже й зима та новорічні пейзажі надихатимуть її на світотворчість.
Коли дивишся на роботи Ніни Дмитрівни, здається, ніби вони дихають світлом.
У кожному візерунку — частинка її душі.
Вона не зупиняється, продовжує творити, навчати, ділитися досвідом і надихати інших.
Крім того, майстриня з любов’ю реставрує садові прикраси, меблі і речі домашнього вжитку, колекціонує заварні чайники, вишиває і є справжньою прихильницею квітникарства — її подвір’я і кімнати завжди яскраві від барв і різновидів квітів.
Там, де з’являється така людина, як Ніна Дмитрівна, — світ стає добрішим і гарнішим.
Ця жінка, творить красу і дарує її людям. Вона вчить не лише мови, а й любові до рідної землі, природи та добра.
(Більше фото-робіт Ніни Дмитрівни Шиндеровської на її сторінці у Facebook).
