Щоденно о 9.00 в Україні — загальнонаціональна хвилина мовчання. Сьогодні громада Окнянщини вшановує пам’ять двох воїнів, близьких нашій громаді: Гавриша Володимира Львовича — третя річниця загибелі. Мамалиги Олексія Івановича — річниця загибелі
Щодня о 9:00 вся Україна зупиняється на загальнонаціональну хвилину мовчання. Це миттєва тиша, що нагадує нам про велику ціну свободи та незалежності, про мужність і жертовність тих, хто віддав своє життя за нашу країну.
Неможливо повернути час і зупинити біль втрати, але ми можемо і мусимо робити найголовніше — пам’ятати кожного, хто став на захист свого дому, родини й держави. Їхні імена назавжди вписані у новітню історію України.
Сьогодні громада Окнянщини вшановує пам’ять двох воїнів, близьких нашій громаді:
Гавриша Володимира Львовича — третя річниця загибелі;
Мамалиги Олексія Івановича — річниця загибелі.
Ці мужні люди без вагань обрали шлях захисників, розуміючи всю складність і небезпеку служби в умовах війни. Вони стали на захист України, щоб ми могли жити під мирним небом.
Гавриш Володимир Львович — гідний син України. Він здобував освіту за кордоном, володів іноземними мовами, мав можливості працювати і жити поза межами Батьківщини. Але серце його належало Україні: він був справжнім патріотом, який мріяв змінити країну на краще. Розсудливий, справедливий, уважний до людей — завжди готовий вислухати, підтримати і навчити. Він віддав життя за те, у що вірив.
Мамалига Олексій Іванович — відданий син, брат і батько, вірний побратим і справжній друг. Людина з добрим серцем і сильним характером, приклад щирого патріотизму. Його життя було сповнене любові до родини та прагнення допомагати іншим. Олексій мав багато планів і мрій, але понад усе цінував честь, обов’язок і свободу. Він жив гідно й пішов із життя як справжній Герой.
Вони загинули, виконуючи свій обов’язок. Їхня смерть — невимовний біль для родин і для всієї громади, але водночас — нагадування про те, що свобода не дається дарма і потребує найвищої ціни.
Окнянська селищна рада та вся громада схиляють голови у глибокій скорботі, висловлюючи щирі співчуття рідним та близьким Героїв. Кожного дня Україна платить надто високу ціну за свою свободу та незалежність — життям своїх найкращих доньок і синів.
Смерть не знищить пам’ять і вдячність — вони житимуть у наших серцях, у словах шани і у справах майбутніх поколінь, яким судилося жити у вільній Україні.
Вічна пам’ять Героям!
Слава Україні!
