Окнянська громада провела в останню путь Захисника України – Андрія Олександровича Лупу
Окнянська громада провела в останню путь Захисника України – Андрія Олександровича Лупу.
30 травня 2025 року Окнянська громада з глибоким сумом провела в останню путь Захисника України — Андрія Олександровича Лупу, який пішов із життя 25 травня внаслідок серцевої недостатності.
Народжений 6 червня 1976 року, Андрій Олександрович був мужнім, щирим і гідним сином України. 25 лютого 2022 року, з перших днів повномасштабного вторгнення, він без вагань став до лав Збройних Сил, був мобілізований і одразу опинився на передовій — у самому серці бойових дій. Згодом проходив службу у роті охорони. Він завжди залишався хоробрим воїном, який не ховався, не скаржився, а чесно і віддано виконував свою чоловічу роботу — боронив державу і свою родину від ворога.
Але навіть тоді, коли стихає зброя, війна продовжує забирати життя. Серце, виснажене напругою, пережитим і болем, зупинилося…
З важким серцем жителі села Маяки проводжали на вічний спочинок люблячого і турботливого батька та дідуся, гарного чоловіка, воїна-побратима.
Андрій Олександрович залишив після себе велику родину, яку безмежно любив, він був турботливим чоловіком, виростив чудових дітей, один із синів сьогодні також несе службу у Збройних Силах України. Найбільшу радість Андрію Олександровичу дарували улюблені онуки.
Чин похорону провів отець Іван Наумчик, благословивши останню путь Захисника, скріпивши цей сумний день молитвою і словами віри у вічне життя.
Провести Героя прийшли жителі села, представники влади та громади. Люди стояли на колінах, з квітами, зі сльозами в очах, із болем у серці, схиляючи голови перед тим, хто не пожалів себе заради України.
Під залпи військового салюту поховали Андрія Олександровича Лупу на сільському кладовищі рідного села Маяки.
Окнянська селищна рада та вся громада висловлюють щирі співчуття родині, друзям та побратимам.
Світла пам’ять і довічна шана Захиснику України — Андрію Олександровичу Лупу.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях, у пам’яті, у кожному мирному дні, який ми маємо завдяки їхній жертві.
