29 січня – День пам’яті Героїв Крут: історія повторюється
29 січня 2023 року українці вшановують 106-у річницю пам’яті Героїв Крут, чий подвиг став символом незламності та стійкості всього українського народу в боротьбі за незалежність.
Бій, що призупинив просування більшовицьких військ та захоплення Києва на декілька днів. Битва, що дозволила виграти дорогоцінний час українському керівництву – зокрема, час для придушення заколоту диверсантів на заводі «Арсенал» та час для укладання миру в Бресті. До слова, завдяки умовам підписаного Брестського договору Україні вдалося невдовзі звільнити окуповані більшовиками території за підтримки німецьких та австро-угорських військ.
29 січня 1918 року неподалік залізничної станції Крути, що за 130 кілометрів від Києва, відбувся нерівний бій між більшовицькою армією та захисниками УНР. Українські сили на чолі із сотником Аверкієм Гончаренком налічували не більше 600 осіб і складались зі старшин та курсантів 1-ої Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького, добровольчого Куреня Смерти зі складу Вільного козацтва та Студентського куреня Українських Січових Стрільців. Із перелічених підрозділів лише київські курсанти мали професійний бойовий досвід, здобутий на фронтах Першої світової війни. Натомість більшовицькі війська в районі Крут перевищували українські у майже десятикратному розмірі. Безпосередньо у бою були задіяні близько 3-х тисяч бійців ворожої армії.
Варто зазначити, що неабиякого резонансу набула участь в обороні станції Студентського куреня, до складу якого напередодні увійшли юнаки старших класів гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства, студенти Київського університету Святого Володимира та Українського народного університету.
Кількагодинний бій закінчився організованим відступом українських частин для уникнення повного оточення. За різними даними, втрати серед українських захисників становили від 80 до 100 загиблих. Водночас більшовицькі втрати налічували не менше 300 вбитими і ще стільки ж пораненими.
Під час відступу у темряві понад 20 українських студентів потрапили в полон до ворога. Розлючені українським супротивом росіяни глумились над полоненими українцями, а згодом розстріляли юнаків. Згідно із спогадами свідків, яким вдалося вижити і повернутись, за мить до страти 19-річний полонений галичанин Григорій Піпський почав співати гімн України, що відразу підхопили інші. Та голоси патріотів обірвала автоматна черга… Лише після повернення української влади до Києва у березні 1918 року полеглих студентів перепоховали з почестями на Аскольдовій могилі.
Варто зазначити, що на початку березня 2022 року українські захисники знову тримали оборону від російських загарбників неподалік станції Крути. З різницею у 104 роки українським військам таки вдалося відстояти цей напрямок, не дозволивши просунутись ворогу ближче до Києва, а згодом і звільнити сусідні села та всю Північ з-під окупації.
За понад 100 років ординська натура північного сусіда зовсім не змінилась. У теперішньому протистоянні російський окупант однаково несе терор, масові вбивства, катування, мародерства та руйнування на українські землі. Подібно до подій понад сторічної давності сьогодні нащадки тих самовпевнених більшовиків знову погрожують «взяти Київ за декілька днів». Тож молодий цвіт української нації змушений самовіддано проливати кров за незалежність нашої держави. Чимало тих, хто сьогодні повинен навчатися, працювати і творити задля майбутнього України, відстоюють її існування як незалежної держави на полі бою. Такі епізоди нашої історії змушують усвідомити, що однієї пам’яті замало – ми маємо не лише пам’ятати і вшановувати наших Героїв, а й захищати Українську Державу на всіх фронтах, аби раз і назавжди перемогти одвічного ворога.
