-Це людина з добрим серцем і щирою душею, - кажуть про соціального працівника Оксану Барбулат її підопічні
Праця соціального працівника – це важка робота, оскільки більшість підопічних – це літні, важкохворі люди, які з тієї чи іншої причини не можуть обслуговувати себе самостійно. Вони потребують не лише допомоги по господарству, а також підтримки і розуміння. У спілкуванні з підопічними соціальні працівники прагнуть підтримувати їх стабільний психоемоційний стан, що є дуже важливим в даний час. Часом буває так, що проста коротка розмова з літньою самотньою людиною приносить хвилини радості і викликає посмішку на обличчі.
У соціальних робітників день розписаний погодинно. Вони згідно з графіком відвідують одержувачів соцпослуг, виконують усю необхідну роботу щодо догляду за ними та для забезпечення належних умов їхнього проживання.
Соціальні робітниці часто стають для підопічних близькими людьми, із якими ті діляться своїми негараздами і радісними звістками, розповідають історії з життя (деякі навіть не один десяток разів). Вони завжди вислухають, порадять і розрадять, бо мають повагу до їхнього віку. Для цих жінок робота – щось більше, ніж чітко окреслений перелік обов’язків. Вони залюбки вітають своїх підопічних зі святами, створюють маленьке свято й у день народження.
До керівництва комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» постійно надходять слова подяки соціальним працівникам від їх підопічних, як телефоном, так і в усній формі при відвідуванні, що є найвищою оцінкою їх роботи.
Один з таких відгуків - від Сирду Галини Антонівни, надійшов на адресу соціального працівника – Оксани Аркадіївни Барбулат.
-Це людина з добрим серцем і щирою душею, - каже пані Галина. У цьому щоденно переконуюся не тільки я, а й інші одинадцять підопічних Аркадіївни. Наша Оксана встигає вчасно всіх відвідати і вміє всім догодити: і тиск поміряти, і в магазині придбати необхідне згідно замовлення, і ліки принести, які потрібно, і в городі встигає допомогти, і по господарству, а ще для кожного знайде добре слово.
Оксана Аркадіївна працює соціальним працівником з 1994 року. Проживає в селі Топали, має сім’ю: сина, доньку та трьох онуків. Але вдало поєднує і роботу, і турботу про рідних. Неоднаразово отримувала подяки та грамоти за свою діяльність.
Для Оксани Аркадіївни бути соціальним працівником – це не обов'язок, а поклик серця.
-Дякуємо щиро нашій Аркадіївні за сумлінну роботу, за її доброту, чуйність та порядність. Ми її чекаємо, як рідну людину, - кажуть підопічні Оксани Аркадіївни.
Приємно, що наші соціальні робітники працюють на совість, що всі підопічні тепло відгукуються про них, дякують за людяність, доброту та порядність.
