Привітали ювілярку з 90-річчям
02 грудня 2023 року жительці селища Окни Бучацькій Вірі Тимофіївні виповнилось 90 років.
Привітати ювілярку з поважною датою завітали селищний голова Олег Бєлоус та начальник відділу соціального захисту населення Олена Толстенко.
Побажали ювілярці міцного здоров’я, щастя, добра й благополуччя, родинного затишку та тепла, Божого благословення, любові та підтримки родини й ще довгих років життя. А також подарували квіти та подарунок.
Народилася Віра Тимофіївна в с. Платонове в багатодітній родині, в якій крім неї виховувались ще два брати і сестра. Рано залишились сиротами - батько загинув у Другій світовій війні. Надзвичайно важко було в ті часи виживати, але мама всіх дітей змогла поставити на ноги та дати освіту.
Трудову діяльність розпочала рано. Здобула освіту вихователя та відпрацювала 3 роки в м. Бендери у дитячому будинку. Повернулась на рідну Окнянщину, пішла працювати в дитячий садочок, де і працювала до виходу на пенсію.
Тут зустріла своє кохання - Дідорчука Бориса Івановича. Побралися, створили сім’ю. Народили та виховали єдиного сина, Сергія. На жаль, чоловік Борис відійшов у вічність 17 років тому.
Втрат і розчарувань у її долі чимало. З початку повномасштабного вторгнення росіян на Україну бабуся втратила спокій – син військовослужбовець, а тут ще й онука мобілізували... А потім прийшла трагічна звістка – 30 вересня 2022 року онук, Дідорчук Максим Сергійович, загинув.
Переживає цю втрату бабуся важко. Єдина її мрія дочекатися миру в рідній Україні, щоб матері не втрачали дітей, а діти – батьків.
Віра Тимофіївна проживає разом з сином, який доглядає її. Нині Сергій продовжує нести військову службу, є досвідченим спеціалістом і захисником.
Поруч з ювіляркою завжди сестра - Пальона Клавдія Тимофіївна, яка на 5 років молодша і проживає з власною сім’єю майже поруч. Клавдія Тимофіївна працювала лікаркою-терапевтом в селищі Миколаївка Одеської області і аж у 83 роки пішла на пенсію, маючи 59 років загального стажу... А починала свою трудову діяльність на Окнянщині.
Є що згадати цим двом сивим бабусям. Їх життя було різним, даруючи радість і сльози… Вони все витримали, бо звикли працювати і бути потрібними рідним і односельцям.
Віра Тимофіївна раділа гостям, подякувала за увагу до неї та теплі слова привітань. І навзаєм побажала всім миру і спокою в рідній стороні.
