Соціальний робітник. Що криється за цією професією?
Можливо, комусь ця робота здається буденною, звичайною. Проте за цим всім стоїть людська небайдужість до навколишніх, а ще вміння якісно та професійно виконувати свої обов'язки.
Так відбувається тоді, коли людина дійсно працює за покликом душі, коли йде на роботу із усмішкою, не зважаючи на погоду чи пору року. Інколи, навіть не зважаючи на свої домашні проблеми та негаразди, хвороби, адже й у соціальних робітників вони є. Ідеш, бо знаєш що ти потрібен. Потрібен літній людині, чиїйсь мамі, бабусі, які з різних причин, чи то робота, чи то сімейні обставини, залишилися самі...
В цьому дописі хочемо розповісти про одного з соціальних робітників - Полуніну Інесу Володимирівну.
Молода дівчина, але з великим серцем і доброю душею. Інеса обслуговує 14 пенсіонерів, людей з різним характером та потребами, але зі всіма у молодого соціального робітника налагоджений контакт. Вона забезпечує стареньких необхідними продуктами та ліками, допомагає з хатньою роботою, допомагає з приготуванням їжі, приносить дрова до хати, допомагає з оформленням документів. Інколи просто розповідає новини, адже просте людське спілкування – це те, чого так часто не вистачає самотнім людям. І найчастіше - це, мабуть, найбільш дієві лікі від хвороб.
Пенсіонери неймовірно вдячні своїй помічниці і бажають, щоб добро, зроблене кожного дня, верталося сторицею.
