Жителі села Ткаченка Дубівського старостинського округу навколішки зустріли тіло загиблого Героя Сергія Сергійовича Білограда
Жителі села Ткаченка Дубівського старостинського округу навколішки зустріли тіло загиблого Героя Сергія Сергійовича Білограда, 1995 року народження.
Кривава війна веде лік невинним жертвам, відважним українським захисникам, які до останнього подиху боронять волю та незалежність своєї держави.
Не висихають сльози матерів. Війна один за одним забирає їхніх синів. Звістки чорними воронами летять у громаду. І темніє день, розривається серце від болю.
Занадто високу ціну платимо за право бути вільними українцями в своїй Україні. Кожен визволений метр землі просочений кров’ю найкращих Українців!
Остання дорога додому встелена осінніми квітами. Останнє прощання з батьківською оселею. Біль, сум, ридання згорьованих батьків. Війна відібрала у них найдорожче - сина, котрий мав бути опорою у старості. А став вічним болем, незагоєною душевною раною і гордістю, бо він - Герой.
У сільському храмі-часовні відправили чин поховання.
Велелюдною процесією загиблого захисника України Сергія Сергійовича Білограда провадили до місця його останнього спочинку.
Попрощатися та віддати останню шану загиблому Герою прийшли рідні та друзі, однокласники та товариші, просто небайдужі жителі села і всієї Окнянщини. Бо, як сказав селищний голова Олег Бєлоус: "Це тяжка втрата та невимовний біль не лише для родини, це втрата для кожного свідомого українця". Ми втрачаємо цвіт нації. Тих, кому створювати сім'ї, народжувати дітей, будувати державу.
-Перемога буде за нами. Бо ми відвойовуємо свою землю, своє право існувати як нація сильних, добрих, працьовитих людей, яким був у мирному житті і Сергій Білоград. Щирі співчуття родині. Дякуємо за сина-Героя, - каже Олег Бєлоус.
Лунає Державний Гімн і батькам віддають символ держави - прапор, котрим була вкрита домовина. За цей синьо-жовтий стяг до останнього боровся їх син. За вільну Україну. За кожного з нас.
Вічна шана тобі, Воїне!
Слава Україні!
Героям слава!
