Родичі, чи не родичі…
Батьківська мудрість є духовним надбанням дітей. Сімейні стосунки, побудовані на громадянському обов’язку, відповідальності, мудрій любові й вимогливій мудрості батька й матері, самі стають величезною виховною силою. Бо у сім’ї однаково важлива роль належить як батькові так і матері.
Це так є у ідеальній сім’ї… Однак… У реальному житті буває по різному.
Мабуть до теми нашої сьогоднішньої розмови і ситуації, яку ми розглядаємо, найбільше підходить вислів «стало модним» жити без оформлення відносин. Реєструвати шлюб не потрібно, батьківство реєструвати не потрібно. Зручно? Так, зручно. Не склалося життя, розбіглися без зайвих турбот. А ще мати має право на отримання додаткових коштів від держави на утримання дітей, бо є одинокою матір’ю. І, на жаль, в більшості випадків, на перший план виходять саме гроші, а про те, що може статися пізніше - ніхто не думає, бо на той момент все добре і всіх така ситуація задовольняє.
Але життя підкидає різні несподівані, іноді неприємні, сюрпризи. І настає момент пожинати плоди необдуманих дій і рішень.
Так, нещодавно, на території Окнянської селищної ради осиротіло четверо дітей. Мама померла, відомості про батька внесено відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, тобто жінка вважалася одинокою мамою. Осиротілих дітей дуже хотілося б влаштувати в сім’ю родичів. На жаль, у матері родичів, які б могли взяти дітей, немає. Є родина у чоловіка, від якого жінка народила цих дітей. Але він не визнав себе батьком, тож ніхто з його родини не вважається рідним для дітей. Наче і є родина, але в той же час її немає…
Відповідно до чинного законодавства першочергове право опікуватися осиротілими дітьми мають їхні родичі. З боку батька є родичі, які могли б взяти на виховання дітей, але вони, так би мовити, родичі і не родичі, бо факт родинних зв’язків документально не підтверджується. При прийнятті рішення про влаштування дитини під опіку, обов’язково має бути документ, який підтверджує родинні відносини з нею.
Можуть оформити опіку над дітьми і чужі люди, які повинні надати купу документів з різних інстанцій, обов’язково пройти курси навчання при обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, отримати відповідну рекомендацію можливості щодо виховання осиротілих дітей з якими вони не перебувають у родинних відносинах… Та це все час, нерви, кошти на проїзд та проживання під час проходження курсів…
Бувають і такі ситуації, коли так званий, не оформлений «батько» дитини помирає, мати приходить з проханням допомогти їй в отриманні пенсії по втраті годувальника, пояснює, що батько дитини помер. А по документах - вона мати одинока, батька в дитини не було, і пенсія по втраті годувальника не призначається. Знову розпач, наче батько й був, але водночас й не був…
Ось і виникає питання, а чи вартує ота заміна батька на кошти, (такий вибір робить жінка, яка потім називає себе «одинокою» матір’ю), подальшої долі дітей, чи не втрачає така мати та її діти набагато більшого в житті, хоча б прийняття дітьми самої присутності у їх житті батька.
А логіка чоловіків, які живуть собі та й живуть, без роду без племені, взагалі є не зрозумілою. Адже з давніх давен чоловік був головою сім’ї, найбільш поважною людиною в родині. А зараз деякі чоловіки ховаються десь там далеко за спинами співмешканок та їхніх дітей, бо свого ж немає нічого, ні дружини, ні дітей…
Шановні батьки, подумайте про долю ваших діток, адже коли дитина народжується - спочатку є тільки любов. Мама – найкраща, найдобріша. Батько – найдужчий, найсміливіший. Хоч би якими вони не виглядали в очах інших, у малюка свій власний погляд. Найближчі, найрідніші – і найкращі. Дитя ще не зіставляє, не порівнює. Просто наділяє їх усіма чеснотами.
А коли підростає… А ще коли, не дай Боже, якась біда трапиться, дитина втрачає все. І отримує травму на все життя.
Бережіть дітей, шануйте сімейні відносини. Життя жорстоке і, на жаль, карає. А заручниками необдуманих дій дорослих стають діти…
Служба у справах дітей Окнянської селищної ради.
