Партнерство заради майбутнього. Крок другий - оздоровлюємо Ягорлик
Насправді дієвих кроків вже зроблено багато. Бо протягом кількох років на Окнянщині успішно було втілено пілотний проєкт з екологічного відновлення річки Ягорлик. І сьогодні ми можемо говорити про продовження співпраці.
Нагадаємо, що проєкт «Екологічне відновлення ділянки річки Ягорлик від села Довжанка до села Розівка» є частиною проєкту Глобального екологічного фонду «Сприяння розвитку транскордонного співробітництва та комплексного управління водними ресурсами в басейні Дністра», що реалізується ОБСЄ та ПРООН у партнерстві з Європейською економічною комісією ООН. Метою проєкту було часткове відновлення річки до максимально можливого природного стану, адаптація її до зміни клімату й підтримка міжнародної співпраці в басейні Дністра.
Проект завершився в 2021 році.
Наслідком виконання проекту стало відновлення вільної течії річки Ягорлик біля села Розівка – на місці болота знову з’явились річка і луг. Це покращило візуальний та санітарно-епідеміологічний стан території навколо.
Цього разу Ігор Студенников, виконавчий директор Центру регіональних досліджень та Олег Дьяков, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник “Центру регіональних досліджень” після відвідин КНП «Окнянська багатопрофільна лікарня», де вони виступали в ролі волонтерів і вручили нашим медичним працівникам апарат ШВЛ, повернулися до основної своєї місії, а саме - продовження відновлення нашої річки Ягорлик, презентувавши у селищній раді новий проект.
Наш Ягорлик – мала річка в Україні в межах Подільського району Одеської області, а також у Молдові (Придністров’я). Із загальної довжини в 73 км, 58 км припадає на територію України. У басейні річки побудовані три водосховища об’ємом майже 6 мільйонів кубометрів, близько 40 ставків, а сама річка використовується на водопостачання, зрошування, рибництво та інші потреби місцевого населення. Загалом, саме антропогенний вплив погіршив стан малої річки.
Унаслідок кліматичних змін й активного впливу людини, на значних ділянках відбувається заболочування заплави, погіршується якість води, місцеві жителі та гості окнянщини скаржаться на цвітіння й запах сірководню. Крім того, більша частина рослинності поблизу річки – очерет, який випаровує більше води ніж саме водне плесо.
-Звичайно, у тому стані, у якому зараз знаходиться річка Ягорлик, говорити про те, що можна відновити її до того стану, у якому вона була 100 років тому, неможливо, тому що тут вже склалися інші екосистеми. Урбанізація зробила свою справу, – каже Олег Дьяков. - Але ми плануємо оздоровлювати річку й далі, надавши їй якомога більше вільного плину, щоб ніщо не заважало вільній течії води. -Разом визначимося з ділянками, поспілкуємося з населенням і працюватимемо.
-Україна стала кандидатом на вступ до Європейського Союзу і ми вже сьогодні маємо адаптовуватися до політики Євросоюзу в тому числі і в питанні відновлення малих річок. Цьому питанню там приділяється дуже багато уваги, - каже Ігор Студенников. - Мова про поміркований, виважений підхід до екологічного відновлення малих річок.
-Ми маємо налагодити комунікацію з місцевим населенням та представниками місцевої влади для роз’яснення та затвердження стратегії відновлення річки. Це допоможе встановити правильне ставлення до подібних проєктів і дасть змогу краще зрозуміти річку, її проблеми, можливості, а також потреби самої громади.
-Ми готові до співпраці, - каже селищний голова Олег Бєлоус. – Бо бачимо результати першого проекту, до речі, це був перший проект в Україні по збереженню малих річок. Наш Ягорлик живий, вода плине руслом постійно, не пересихаючи, відновлюються затоплені і вкриті очеретом ділянки – це радує. У нас чудова природа і маємо її зберегти хоча б у нинішньому стані.
Наразі водні ресурси, а особливо малі річки України перебувають у не найкращому стані. Загалом територією України протікає приблизно 63 тис. річок, 93% з яких – дуже малі.
На території Одеської області малі річки знаходяться в критичному стані не тільки через активні дії людини, але й через кліматичні умови. Загалом на південь і схід річкова мережа рідшає, що дуже легко помітити на картах. Улітку майже вся вода випаровується, більшість річок степової зони пересихає. Якщо додати до цього постійний антропологічний тиск у вигляді штучного переформування русел, осушувальної меліорації, надмірного забору води для господарських цілей, будівництва водосховищ, промислових об’єктів та автошляхів, вирубування лісів, розорювання земель, розширення меж населених пунктів та сільськогосподарських угідь тощо, то стає зрозумілим плачевний стан більшості малих річок.
На жаль, в Україні ще не так багато людей розуміє важливість охорони малих річок не тільки для загальної екосистеми, а й для самих себе. Схоже, що поки проблема хвилює тільки фахівців – екологів і гідробіологів. Цим може пояснюватися досить невелика кількість програм з відновлення чи збереження малих рік, а також те, що фінансуванням таких проєктів зазвичай займаються міжнародні організації.
-У нас є шанс зберегти Ягорлик і її притоку Тростянець, - каже Олег Бєлоус. І є фахівці, які разом з нами у тому зацікавлені. Ми налаштовані на тісну співпрацю. Рухаємося далі.
